• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Бібліотека
• До тридцять п"ятої річниці Чорнобильської катастрофи

Біль України - Чорнобиль.

Є містечко невеличке,

Де над річкою є схил

То Чорнобиль - мертве місто,

України чорний біль.

Чорнобиль... Невеличке поліське містечко. Мальовнича природа, зелені сади, блакитне небо. Мало хто знав про цей куточок землі. А тепер Чорнобиль знають не тільки в Україні, а й у всьому світі. Чорнобиль... "Чорний" та "биль" - два корені, його складові, ніби самі змушують шукати асоціації. При цьому слово "биль" звучить схожим на "біль". Але з'ясувалося, що "биль" - це билина, травинка, одна з назв полину - чорна билина, чорнобиль. Як потримаєш її у руках, то ще довго нагадує вона про себе своєю гіркотою.

Чорнобиль... Увібрав він усю гіркоту народного горя, тієї трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року на ЧАЕС.

Зойкнула земля чаїним криком:

- Сину вбережи і захисти ! -

Вийшла мати із іконним ликом:

- Йди, синочку, хто ж, коли не ти?...

Спалахнуло небо, впало крижнем:

- Сину, вбережи і захисти! -

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

- Йди, коханий, хто ж, коли не ти?...

... І уже ні сина, ані мужа,

Лиш розверсті зоряні поля.

Та пліч - о - пліч стали Біль і Мужність.

Дух і Воля. Небо і Земля.

Кожного року 26 квітня пам'ять знову і знову повертає нас до страшної Чорнобильської трагедії. Ми згадуємо тих, хто першими вступили в жорстокий, смертельний поєдинок з розбурханою атомною стихією. Це пожежники під керівництвом Володимира Правика та Віктора Кібенка. Вони ринули у полум'я - у смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом совісті, рятували станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.

Ось так тієї ночі 28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу. 23 українці поховані на Метлинському цвинтарі за двадцять кілометрів від Москви. Це вони стояли на смерть з атомним монстром. А крім них ще сотні й сотні ліквідаторів.

Лихо, яке трапилось у Чорнобилі, не залишило байдужими і харківських пожежників. 23 травня харківський батальйон був піднятий по тривозі. Рано - вранці загорілися кабелі в тунелях 3-го енергоблока, де рівень радіації становив близько 300 рентгенів за годину. Горіли кабельні барабани - велечезні згустки кабелів найрізноманітнішних розмірів. Вогонь ішов по тунелю під реактор. Все це могло призвести до жахаючого за своїми наслідками вибуху 3 - го блока реактора. Харківські пожежники подолали вогонь - вибуху не сталося.

Безумство хоробрих -

Вогонь на вогонь;

І полум'я серця,

І вітер долонь...

Не всі виживають...

Та сонце - за нас.

Тримаймо ж нащадкам

Життя про запас.

Усе - що здобуте,

Що маєм здобуть!

І втрати, і подвиги

Нам незабуть.

Наші прадіди шукали чудодійну квітку чорнобиль, щоб врятувати себе від хвороб,щоб дати собі довголіття. А тепер зі словом "Чорнобиль" пов'язані сльози матерів, бліді обличчя дітей і передчасно померлі від радіації люди... Так, сьогодні плаче не одна мати, не одна дружина, чиїх синів і чоловіків поглинув вогонь Чорнобиля, чиїх дітей він торкувся своїм зловісним жаром.Сьогодні плаче не один поліський селянин, которий змушений був назавжди покинути родинне гніздо, без права навіть у поминальні дні провідати могили своїх близьких.

Скільки написано романів, повістей, нарисів, публіцистичних статей, знято документальних фільмів про Чорнобиль. Зболене серце поета - мислителя Івана Драча вилило на папір поему "Чорнобильська Мадонна"

"Тяжко пишу, зболено розмірковую,

Словами гіркими наповнюю аркуш", - так починає Іван Драч свою поему.

"Чорнобильська Мадонна" - це поема - трагедія, скорботна пісня народу. Поет розмірковує, як жити тепер в цій мертвій Чорнобильській зоні. Як врятуватися від поширення радіації?

Чорнобиль - наш біль, наш страх, він не спить, він чекає, і ми усі повинні розуміти, що не згадуючи про це, ми не знищемо наслідків і не збережемо своє майбутнє.

Напередодні сумної дати згадаємо всіх, хто врятував нам життя, хто підтвердив своє високе звання Людини.

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Пам'ятник їм вознести

Треба у кожному серці...

Про Чорнобильську трагедію бібліотека має таку літературу:

Губарев В. Зарево над Припятью: Записки журналиста. - М.: Мол. гвардия, 1987. - 293с.

Фантом: Сборник документальных и художественных произведений о трагических событиях на Чернобыльской АЭС. - М.: Мол. гвардия, 1989. - 239с.

Чорнобиль: Книга пам'яті померлих та загиблих внаслідок Чонобильської катастрофи ліквідаторів, евакуйованих і переселенців, які мешкали в Харківській області. - Харків: РВП "Оригінал", 1997. - 320с.: іл.

Щербак Ю. Чорнобиль: Документальна повість. К.: Дніпро, 1989. - 223с. - (Серія "Романи і повісті")